Все про медицину

Роділи


Лапароскопічна допплеросонографія.Лапароскопічна допплеросонографія може компенсувати незручності, що іноді виникають при відкритому оперативному втручанні. Метод дає можливість уточнити діагноз перед вирішенням питання про об’єм оперативноговтручання. Протипоказань для ультразвуковоголапароскопічного дослідження на даному етапі розвитку галузі не існує. Деякою перешкодою для його виконання може бути проведене перед тим рентгенологічне дослідження з використанням барієвої суміші, а також метеоризм та наявність газів у шлунку. Різноманітний набір датчиків, які випускаються фірмами для інтраопераційних допплеросонографічнихдосліджень, поповнився датчиками ідля лапароскопічних операцій. З цією метою фірма “Олімпус” випускає спеціальний відеокомплекс (рис. 32), що являє собою потужний ультразвуковий томографізгнучкимзондом-датчиком, якиймивикористовуваливсвоїй практиці. Він дозволяє отримати при лапароскопії зображення тих ділянок, якінеможливо бачитизадопомогою телескопа. Особливості конструкції датчика дають можливість підключати його через адаптер до стаціонарних ультразвукових установок.

Ми провели лапароскопічні допплеросонографічні дослідження у 85 хворих. Серед них 25 хворих із хронічними запальними процесами в придатках матки, 52 – із гострими гнійно-запальними процесами та 8 – із тубооваріальними утворами незапального генезу. Виявилось, що ультразвукове дослідження дає можливість одержати інформацію про анатомію органів, а тому є можливість оцінити:

розміри органа;

його контури та форму;

стан капсули та паренхіми;

стан стінок порожнистого органа;

– розміщення органа в черевній порожнині та співвідношення його із сусідніми органами;

станвнутрішньояєчникових утворів іпрохідність матковихтруб;

стан органних і позаорганних судин та кровообіг у них.

Після вирішення питання про необхідність проведення лапароскопічної допплеросонографії через додатковий доступ у черевну порожнину вводили датчик. Конструкція йогодозволяє виконати взамкненому просторі черевної порожнини чотиримірні повороти робочої частини, а це дає можливість розміщувати датчик на органі в необхідному положенні (рис. 33-37).

Дослідження розпочинали з матки. Оцінювали її розміри, ультразвукову щільність стінок. При необхідності виконували кольорову допплерографію або пауердопплерографію, вимірювали та записували параметри кровообігу в судинах (рис. 38, 39). Далі продовжували дослідження придатків матки. Їх можна досліджувати як до проведення лапароскопічного оперативного втручання, так і після нього. Датчик краще розміщувати на передньо-медіальній поверхні маткової труби, намагаючись не стискати його. Сканування проводили в двох площинах (рис. 40). Скануючи яєчники, визначали форму, розміри, щільність паренхіми, наявність порожнистих утворів і кровообіг у параорганних судинах.Визначалитакожнаявністьзапального процесу в навколишніх тканинах, наявність кіст, абсцесів, збільшених чи кальцинованих лімфатичних вузлів. Датчик наповерхні яєчника необхідно розміщувати впоздовжньому або поперечному напрямку (рис. 41).

АА

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved